Серед плеяди діячів української культури Тарасові Шевченку належить особливе місце, адже він є національним символом України та української культури. Його твори перекладені майже всіма мовами світу й змушують замислитись над важливими питаннями буття та національної свідомості. Вклад Шевченка в українську літературу важко переоцінити. Він визначив напрями розвитку літератури й образотворчого мистецтва, хоча умови того часу усіляко намагалися зламати його прагнення, ідеї та дух. Проте його невмирущі твори вселяли і продовжують надихати українців надією на краще майбутнє. Вони вчать нас поважати традиції, Батьківщину та рідну українську мову.
Український літературознавець, Іван Дзюба з захопленням писав: «Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється така ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розумією, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний» («На вічному шляху до Шевченка»).
Доробок Тараса Шевченка - величезне досягнення всієї української художньої культури. Тому, до дня народження поета, працівники бібліотеки Університету Ушинського пропонують ознайомитися з його книгою «Поезії Т. Гр. Шевченка, заборонені в Росії» (1890 р.).
У публікації використано гравюру Т. Г. Шевченка з книги Г. Д. Владимирського, А. Н. Савінова «Т. Г. Шевченко - художник»1939 року (з фонду бібліотеки).