«В вас мудрість вічна і любов жива…
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів»
Станіслав Тельнюк
Щорічно, 24 травня, науковці відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочене до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітників та провідників християнства.
Вважається, що саме Кирило та Мефодій дали слов’янам майже сучасну писемність, використовуючи простий і зрозумілий алфавіт, який поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця». Слов'янську абетку Кирило створив на основі грецької, суттєво змінивши та доповнивши новими літерами, запозиченими з глаголиці, для того, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи.
Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи.
З нагоди свята, працівники бібліотеки Ушинського підготували невелику книжкову експозицію з фонду цінної та рідкісної літератури. Серед представлених книжок : «Українська абетка» (1861 р.), «Українські приказки, прислівъя» (1864 р.), «А. А. Кочубинскій и его труды по словянской филологіи» (1909 р.), «Иллюстрированная всеобщая исторія письменъ» Я. Б. Шницера (1093 р.), «Краткая фонетика и морфологія польскаго языка» (1913 р.), «Украинскій языкъ. Краткій очеркъ исторической фонетики и морфологіи» проф. С. М. Кульбакина (1919 р.), «Український діялектологічний збірник» (1928 р.) тощо.
Плекаймо неоціненний скарб – нашу мову. Адже лише любов до власної історії й примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства, усвідомлення державності.
