Кожен українець ще зі шкільного віку читав поеми або поезії Лесі Українки та знає те, наскільки це була сильна духом людина, яка все життя повинна була боротися за право жити. Хоча хвороба швидкими темпами завойовувала організм, але письменниця намагалася не помічати цього. З-під рук авторки народжувалися майбутні здобутки української літератури. Її дух був сильним, безкорисним та світлим, а драми сповнені глибокого змісту та алегорій, що свідчить про високий рівень обізнаності та духовного багатства. 

Леся Українка була новаторкою, яка досягла визнання творчості ще за своїх часів. Вона писала драми не просто про жінок, а з жіночої точки зору. Наприклад, у «Лісовій пісні» ми спостерігаємо за подіями очима Мавки, а не Лукаша, що було нетиповим для письменників того часу. Чи не кожен учень, читаючи цю драму, усім серцем поринає в загадковий світ української міфології. Через неймовірну любов українців до цього твору, працівники бібліотеки Університету Ушинського підготували знайомство з драмою-феєрією «Лісова пісня» (1937 рік). 

До бібліотеки, відзначити день народження письменниці,  прийшли  студенти 3-го курсу філологічного факультету разом з доцентом, кандидатом філологічних наук Тетяною Йосипівною Бандурою.