#Інтерв'ю_з_бібліотекарем


-… Як щодо інтерв’ю? Таким чином ми зможемо більше дізнатися один про одного.

- Звучить не погано, давайте спробуємо! - так відбувся діалог у мене з директоркою бібліотеки Валентиною Візнюк.

Ідея «інтерв’ю з бібліотекарем» була такою спонтанною, наскільки це можна уявити. Упродовж декількох тижнів ми всі були занурені в пошуки оригінального вітання до Всеукраїнського дня бібліотек. Як виявилося, не треба шукати журавля в небі...

Отож ми почали вести бесіди з нашими колегами і були не те що приємно вражені, а буквально в захваті від їх креативності та щирості. Отримавши відповіді на інтерв’ю ми зрозуміли, що перший робочий день для кожного залишив приємні спогади в пам’яті та серці. Ми впевнені, що ці міні-історії нікого не залишать байдужим і змусять посміхнутися, а можливо і пригадати свій початок робочої рутини.

 

Ранок. Перший місяць осені завершує радувати нас теплими сонячними променями та приємним запахом свіжості. Поспішаю до бібліотеки, адже сьогодні особлива місія – провести спеціальне інтерв’ю з бібліотекарями. Зовсім трішки хвилююся і сподіваюся на їх підтримку. Шум транспорту на вулицях Одеси мене дещо збадьорює та заспокоює, відчиняю двері нашої бібліотеки Університету Ушинського, чую як задзеленчав дзвінок, прикріплений до дерев’яних велетнів, що так символічно, відокремлює таку тиху книгозбірню та хаос вулиці Старопортофранківської. Роблю глибокий вдих і посміхаюсь, відчуваю такий рідний запах...

Почнімо ж наше душевне «інтерв’ю з бібліотекарем»!

 

Вітаюся з колегами на абонементі, минаю невеличкий коридор і піднімаюся неймовірно красивими сходами. Роблю зупинку навпроти гігантського дзеркала, чепурюся. Швиденько сягаю останньої сходинки і бачу з ким відбудеться наше перше інтерв’ю.

Доброго дня, пані Олено! У вашому відділі як завжди затишно. Напевно, відриваю від роботи, але виділіть хвильку Вашого часу. – відволікаюсь на вражаючу кипу книг, які знаходяться на стелажах, треба сконцентруватися на діалозі!

Доброго дня. А що саме Ви хотіли, Насте? – бібліотекарка перериває свою роботу, тримаючи кулькову ручку в досвідчених руках.

У мене є декілька запитань щодо Вашої роботи в бібліотеці. Це для інтерв’ю до Дня бібліотекаря, воно не займе багато часу, - дещо хвилююся...

–  Не переймайся так, - щира посмішка з’явилася на обличчі привітної жінки. Її м’який погляд зупинився на мені, після чого вона промовила дещо строгим, але дзвінким голосом, – мені необхідно завершити цю частину роботи. Я не змушу тебе довго чекати.

Я з розумінням кивнула. Отже, ми перейшли до діалогу.

 

- Перше, про що хотілося дізнатися –  чи можете Ви пригадати яким був перший день роботи в нашій бібліотеці, опишіть перші враження?

«Минуле століття, друга половина 1977 р. листопад місяць, число 11. Яка була погода не пам`ятаю, але дощу не було. Тодішня завідувачка бібліотеки, Євгенія Кухта, везе мене на трамваї №28 у бібліотеку художньо-графічного факультету. Познайомилась з місцем роботи та бібліотекарями, виявилось, милі люди. Сказали, що спрацюємося. Пам’ятаю, пані Ганна відразу пішла на пенсію, а друга колега пішла на лікарняний. І залишилась я одна з фондом, з яким ще тоді не встигла познайомитися. Тому, щоб не зганьбитися перед студентами і викладачами, брала роботу додому (записувала в блокнот, що де знаходиться). Впоралася! Було велике бажання працювати з книгами. Було приємно спілкуватися з викладачами художньо-графічного факультету і співробітниками бібліотеки.»

Олена Бугайцова, зав. сектором (43 роки стажу)

 

«Мій перший робочий день був напружений: всі давали поради, а мені хотілось як найшвидше все запам`ятати. Мене прийняла на роботу Євгенія Кухта до відділу обробки та комплектування літератури (у якому працюю й досі), у відділі тоді працювали: Грета Землянська, Марія Кравченко, Ніна Прокопенко. Але, виявилось не все так легко, як здавалось, бо бібліотека – це дуже складна та налагоджена система, яка кожного разу оновлюється, а кожний відділ – орган, який не може працювати відокремлено. Тому навчатись доводиться й досі.»

Аліна Назарук, зав. сектором (21 рік стажу)

 

Перший день на роботі я добре пам’ятаю. Завідуюча бібліотекою була на лікарняному, тому мене зустріла дуже гарна, приязна, тактовна дівчина Ганна Кащук. Мені дуже сподобалось її ставлення до роботи і до мене, я вирішила, що залишуся на цьому робочому місці надовго. Пані Ганна цілий день показувала і розповідала про фонд бібліотеки й надалі завжди мені було до кого звернутися по допомогу. У бібліотеку я потрапила нібито випадково, але я знаю, що випадковостей не існує.

Наталя Розумна (22 роки стажу)

 

- Яким чином доля поєднала Вас з бібліотекою?

«У бібліотеці продовжую сімейну династію, оскільки моя мама Аліна Дружиніна працювала в бібліотеці педагогічного інституту більше 60 років. Вона завжди розповідала про роботу із захопленням. У дитинстві я часто бувала у бібліотеці, а приблизно з 8-9 років: допомагала ставити печатку на 17 сторінку книжки.»

Світлана Патрікеєва (7 років стажу)

 

«Найголовніше в цьому питанні – це любов до книг, а саме до тих знань і емоцій, що можна отримати від них. Неймовірна любов до книжок привела мене до стін бібліотеки й поєднала мою долю з бібліотечною справою. Маю й власну бібліотеку, велика колекція творів художньої літератури багатьох авторів, різних років видання.»

Оксана Мазуренко (6 місяців стажу)

 

- З чим Ви, можливо, асоціюєте свій відділ / місце роботи?

«Читальна зала завжди була місцем дуже швидкого реагування на запитання студентів. Іноді потрібно було знати сторінки в книзі, на яких був необхідний матеріал. Тому для мене весь процес пошуку інформації був у чомусь схожим на стиль гри «Що? Де? Коли?» Майже така сама швидка командна робота співробітників. Різниця тільки в тому, що такий стиль роботи в бібліотечній справі зберігається на постійній основі.»

Світлана Добрева (34 роки стажу)

 

«Свій відділ я асоціюю з передовою на фронті. Перше, що бачать користувачі у бібліотеці, крім вахти, це абонемент. А перше враження – дуже важливе.»

Наталя Розумна (22 роки стажу)

 

- Розкажіть, будь ласка, найсмішнішу / найдивнішу / захоплюючу ситуацію, яка трапилася з Вами в нашій бібліотеці.

«Згадую випадок, коли ми з колегою пізно ввечері тримали оборону від розлюченого студента, який розмахував палицею. Він не хотів повертати бібліотечні книжки і вимагав підписати обхідний лист. Тоді ми відбились від нього і відправили юнака за книгами додому...»

Наталя Розумна (22 роки стажу)

«Смішна історія відбулась на 3 день роботи на музично-педагогічному факультеті з китайським студентом 1 курсу. Він не міг пояснити, що йому потрібно. Говорив, писав та співав китайською мовою. Зразу я трошки розгубилась, але взяла себе в руки і разом з ним пішли за перекладачем.»

Марина Пшемінська (17 років стажу)

«У головному корпусі в читальну залу із двору періодично забігали коти і ховалися в стелажах. Доводилося їх шукати і видворяти.»

Людмила Заводовська (35 років стажу)

 

- Опишіть Ваш ідеальний робочий день.

«Відділ видачі вважаю дуже важливим і потрібним, адже кожен поспішає сюди за літературою, а значить за знаннями. Величезне задоволення доставляє бути потрібним, коли до тебе приходять і ти можеш допомогти. Це і є ідеально прожитий робочий день.»

Анна Кащук (26 років стажу)

 

- У будь-якій роботі виникають конфлікти. Яким чином ви їх зазвичай вирішуєте?

«Всі конфлікти вирішуються тоді, коли сам конфлікт вичерпується. Треба просто професійно виконувати свою роботу. Співробітники бібліотеки завжди дуже добре відчувають незлагоди, тому це – наша щоденна внутрішньобібліотечна атестація.»

Світлана Добрева (34 роки стажу)

 

- Які особисті якості, навички Ви набули або вдосконалили працюючи тут?

«Бути терплячими до читачів (деякі зовсім діти), знаходити підхід, не образити, якщо щось не можуть, відразу сформулювати, допомогти їм визначитися в їх запитах. І взагалі відноситись до читачів, як до своїх дітей, онуків.»

Олена Бугайцова, зав. сектором (43 роки стажу)

 

«Комунікативні навички отримали дещо новий розвиток. Серед професійних умінь досить цікаво вивчати html-коди, та працювати в сучасних цифрових додатках.»

Оксана Мазуренко (6 місяців стажу)

 

- Які бібліотечні лайфхаки (поради) для успішного навчання Ви рекомендуєте студентам?

«Приходити до бібліотеки, щоб шукати єднання з гранітом науки. Ви мабуть спитаєте, навіщо? Навіть у вік технічного прогресу книги не втрачають своєї популярності. Коли говориш про книгу, відразу хочеться згадати висловлювання «Книга – ключ до знань», «Книгу читай, розуму набирай»

Ірина Панченко (24 років стажу)

 

«Частіше приходити та користуватися бібліотекою. Вчіться на здоров’я! Щось прочитав, щось більше для себе пізнав. Більше працювати з живою книгою.»

Марина Пшемінська (17 років стажу)

 

- Охарактеризуйте нашу бібліотеку трьома прикметниками.

«…Привітна, нестатична (постійно змінюється), відкрита.»

«Інформаційна, просвітницька, методична.»

«Файна, світла, доброзичлива.»

«…самостійна,…відкрита,…сучасна.»

«Новаторська, цікава, багатозадачна.»

«Сучасна, найкраща, рідна (другий дім).»

«Це будуть не три прикметника, а три речення:

Наша бібліотека дуже поважного віку – їй 98!

В ній багато цікавих рідкісних видань!

Наші бібліотекарі сумують за тими часами,

коли мали можливість багато спілкуватися зі студентами!

Приходьте, будь ласка, до нас!»

 

Саме такі відповіді ми отримали наприкінці «інтерв’ю з бібліотекарем». Це був безцінний досвід, завдяки якому ми зуміли краще пізнати один одного та зблизитися, попри різний досвід роботи в нашій улюбленій бібліотеці.

 

На «десерт» хочемо з вами поділитися історією абонементу, очима колеги, яка достатньо довго працює в нашому храмі знань – Валентини Клочкової (42 роки стажу).

 

«Бібліотека була заснована в 1922 році. У серпні 1941 року разом з інститутом була евакуйована в Туркменістан м. Байрам-Алі. Під час евакуації вона потрапила під бомбардування і багато книг потонуло. У вересні 1944р. інститут повернувся з евакуації в Одесу.

Бібліотека розташовувалася на першому поверсі інституту (вул. Старопортофранківська, 26), де під час війни була стайня. Вхід був із внутрішнього двору. Всі відділи тулилися в одному приміщенні. Обробка літератури відбувалась у відділі зарубіжної художньої літератури.

Йшов час. Бібліотека поповнювалася новими книгами і розширювалася. Так з часом з'явилися відділ обробки, бібліографічний відділ та абонемент. Останній вважався найважчою ділянкою у бібліотеці.

Студентів завжди було дуже багато, особливо, коли приїжджали студенти заочної форми навчання і реєструвалися перші курси денного відділення. Черга була такою довгою, що закінчувалася у дворі. На абонементі в той час працювало 9 бібліотекарів, але не дивлячись на це, були дні, коли не було можливості не тільки на обід, а й навіть на перерву, щоб попити чаю.

Крім видачі книг також було багато іншої роботи: доводилося виписувати читацький формуляр на кожного студента, переводити їх з курсу на курс, складати списки боржників, а для цього треба було переглянути всі абонементи читачів. На це йшло багато часу.

Згодом, в інституті збільшувалася кількість факультетів, відкривалися нові філіали бібліотеки такі як: бібліотека художньо-графічного, музично-педагогічного факультету, факультету дошкільного виховання.

Багато праці, сил і здоров'я пішло у співробітників абонементу на переїзд бібліотеки в 2009-2011 роках в нове приміщення (вул. Старопортофранківська, 36). Кожній стопці книг надавався номер черговості, для збереження алфавіту, потім перевозили в нову бібліотеку, де всю літературу розставляли по полицях. Бібліотека переїхала в 2-поверхову будівлю, де вільно розмістилися всі відділи, відкрився музей, конференц-зал та комп'ютерний клас.

Абонемент тепер виглядає по-сучасному, з просторим вестибюлем. Сьогодні, у кожного бібліотекаря є комп'ютер. Запис студентів тепер відбувається в електронному форматі. Вносяться до електронного каталогу інвентарні книги, складаються списки. Тепер не треба довго шукати в каталозі, щоб знайти потрібну літературу. Досить ввести в комп'ютер назву ключового слова і на моніторі з'явиться список книг, які знаходяться в бібліотеці з відповідної теми.

Сьогодні ведеться і культурно-виховна робота. В бібліотеці проводиться багато заходів. Це квести для школярів, лекції для студентів та конференції для викладачів. Проводяться екскурсії по бібліотеці та музею. Всі процеси автоматизуються для того, щоб отримати інформацію було легко і швидко, а культурне життя бібліотеки стало цікавіше й різноманітніше.

Час йде все змінюється – змінюється і Бібліотека Університету Ушинського.»

 

Настя Неверковець,

студентка 4 курсу факультету іноземної мови,

бібліотекарка за сумісництвом.

 

Фото коліжанок з нашої бесіди

 

  

 

30. 09. 2020
















 

Контакти


Aдреса:
вул. Старопортофранківська, 36
м. Одеса, 65020

Телефони:
(048) 732-40-77
(048) 753-07-64

e-mail:

library.pdpu@gmail.com

library@pdpu.edu.ua

Партнери

 

 

© 2011-2020 Бібліотека Університету Ушинського

Пошук в моб меню