Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її особистості.
Міжнародний день рідної мови був проголошений на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Датою святкування обрали 21 лютого на честь подій 1952 року в Дацці (нині столиця Бангладеш), де під час демонстрації за визнання бенгальської мови офіційною, поліцією було вбито кількох студентів. Відтоді цей день символізує боротьбу за право говорити рідною мовою та підкреслює важливість мовного різноманіття.
В Україні «День рідної мови» набуває особливого значення, адже українська мова протягом століть зазнавала утисків та заборон. З 1622 року до розпаду СРСР було зафіксовано 58 випадків заборони використання української мови. Особливо руйнівним був Валуєвський циркуляр 1863 року, який стверджував : «Української мови не було, немає і бути не може». Попри ці перешкоди, українці зберегли свою мову, яка є основою національної ідентичності та культури.
У нашій країні, налічується понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов. Є також і мови, які перебувають на межі зникнення, зокрема два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.
У Міжнародний день рідної мови набуває особливого сенсу заклик : любіть, плекайте і поважайте свою рідну мову! Українська мова – одне з найцінніших надбань, яке залишили нам наші пращури. Сьогодні, в умовах спротиву українців повномасштабному російському вторгненню, за українську мову, за національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі борються кращі сини та доньки країни. Мова є потужною рушійною силою, яка об’єднала українців і весь світ та веде до Перемоги України.
