Міжнародний день дитячої книги. Інтерв’ю з автором дитячих книжок Оленою Монке

Люди ще з давніх часів обожнювали читати, бо вважали, що книга – це один із найважливіших засобів інформації. З її допомогою можна не тільки розширити свій обсяг знань, розвивати мозково-розумову діяльність, але й відпочити, поринути у світ чарівного і казкового, позбутися буденності. Дитячі казки не тільки містять фантастичні історії, але й мораль. Часто, вони несуть інформацію повчального змісту й вони сприяють вихованню дитини. Тому, з ініціативи Міжнародної ради дитячої книги, було засновано Міжнародний день дитячої книги, який щорічно відзначається 2 квітня.

З цієї нагоди бібліотека Університету Ушинського пропонує ознайомитися з інтерв’ю та книгами доброго друга бібліотеки, доцента, кандидата педагогічних наук Олени Станіславівни Монке.

– Дуже слушно згадати про книгу, зокрема про дитячу книгу не лише з нагоди цього прекрасного свята, а й тому, що саме зараз, на час карантину, дорослі мають чудову можливість поспілкуватися зі своїми дітьми, читаючи їм гарні книги. Людина, яка не часто читає, відчуває себе самотньою, за допомогою хорошої історії може краще зрозуміти світ і оточуючих її людей, швидко відволіктися від гнітючих думок, якими переповнений інфопростір. Хороші книги дійсно допомагають позбутися негативу і налаштувати себе на інший лад. Якщо вас здолала хандра, наслідуйте приклад, який дає О. С. Пушкін в «Моцарт и Сальєри»:

«...Слушай, брат Сальери,

Как мысли черные к тебе придут,

Откупори шампанского бутылку

Иль перечти “Женитьбу Фигаро„».

Звичайно, це не заклик випити алкоголь, достатньо перечитати безсмертну п`єсу Бомарше, щоб переключитися, з так би мовити, багатофункціональною користю для себе.

– Чому це так важливо саме через книгу, а не через кіно, або мультфільм?

– Можна подивитися кіно, мультфільм, але по-перше треба чергувати, а по-друге, книгу ніщо не замінить. На жаль, у сучасних умовах глобальної інформатизації суспільства роль і місце книги, дещо знецінилося. Здавалося б все змінюється, і змінюються формати отримання інформації. Однак, все ж таки книгу ніщо не замінить. Можна навести безліч аргументів із літератури, чому потрібно читати книги, але найяскравішою ілюстрацією, мабуть, стане світ без книг взагалі. У романі Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» люди втратили зв’язок не тільки з інтелектуальним минулим цивілізації, а й один з одним, так як їхній розум здатен лише на порожні, нічого не значущі розмови, цитую: «Всё, что вы ищете, Монтэг, существует в мире, но простой человек разве только одну сотую может увидеть своими глазами, а остальные девяносто девять процентов он познаёт через книгу».

Сьогодні виникають ризики втрати духовно-творчої, культурно-генеруючої здатності молодого покоління. Так звана «кліпова культура» призводить до такого рівня свідомості і мислення, які знищують потребу в духовно-творчому розвитку, ослаблюють почуття співпереживання, відповідальності. Тому сьогодні необхідні більш дієві засоби залучення до джерел духовного, вічного, нетривіального. Духовна реабілітація особистості, відбувається через проникнення у світ мистецтва, через живе спілкування, адже духовність – це творча спрямованість, наснага, енергія людини, її здатність до самоусвідомлення себе як особистості. І саме книга здатна урівноважити ті негативні недоліки, які несе у собі кліпова свідомість.

У процесі спілкування з книгою в дитини розвивається емпатія, відкриваються усі цінності буття, світ у всій його багатоманітній цілісності, краса людських взаємин. А ми знаємо, що без спілкування людина просто помирає. Спілкування з книгою розвиває дитяче мовлення, робить його образним і вишуканим, мимоволі спричиняє бажання власної творчості. Однак жити з книгою сьогодні треба навчати дорослих, які є посередниками між книгою і дитиною, особливо якщо це дитина раннього чи дошкільного віку. Книгу можна дитині розповісти, переказати, прочитати, вірш розповісти напам`ять, прочитати казку на ніч обов`язково. Таким чином дорослий стане не лише посередником між книгою і дитиною, а й найзначнішим прикладом.

– Що читати?

– А читайте дітям Андерсена. У нього сьогодні день народження якраз. Як-то кажуть, без минулого немає майбутнього, і водночас треба жити «тут і зараз». Тому треба читати дітям і класику, випробувану часом, і гарні сучасні твори української і світової літератури для дітей. Адже вони суголосні часу.

Книги