Кожне покоління, його культура, світогляд, світовідчуття формуються багатьма чинниками. Важливим серед багатогранності впливів є те, що ми чуємо і бачимо в дитинстві з екранів і динаміків – пісні, фільми, вистави, мультфільми тощо. Нашому поколінню, гадаємо, в цьому плані пощастило. Кінематограф, мультиплікація і театральне життя радували в 70-80-і роки ХХ ст. своїм різнобарв’ям, яскравістю, високою якістю і потужною позитивністю світосприйняття. Найвиразнішою в радянському мистецтві була та творчість, що не просто мотивувала безхмарно радіти життю, а примушувала думати, замислюватися, мінятися, заглиблюватися в себе, в світ, в тонкі грані людських стосунків. Думається, саме до такої категорії творчості належить спадщина Володимира Висоцького (1938-1980 рр.), поета і прозаїка, барда (автора і виконавця пісень), актора театру та кіно.
Напевне, практично всі представники нашого покоління зростали під звуки його захриплого баритону і семиструнної російської гітари, під яку Висоцький виконував свої творіння. Тоді ми бачили, що заслуховуються його піснями батьки, особливо не усвідомлюючи змісту почутого. А сьогодні здатні самостійно і свідомо оцінити його непересічний внесок до радянської і світової культури.
Доречним було б згадати давній вислів про те, що талановита людина є талановитою у всьому. Геніальні рядки і численні ролі Володимира Семеновича назавжди увійшли в історію. Відкидаючи пафос і багатослівність, наведемо лише кілька фактів, які свідчать про масштаби популярності і значення його творчості. По-перше, за підсумками опитування ВЦВГД, проведеного в 2010 році, Висоцький посів друге місце в списку «кумирів XX століття» після Юрія Гагаріна. По-друге, він дав тисячі концертів в СРСР і за кордоном (Болгарії, Угорщині, Югославії, Франції, Німеччині, США, Польщі, Канаді, Мексиці тощо). Географія і чисельність виступів митця говорять самі за себе.
Останніми двома рядками, написаними Володимиром Семеновичем у 1980 році, були:
Мне есть что спеть, представ перед Всевышним,
Мне есть чем оправдаться перед Ним.
І ми згодні з цими словами. Саме тим, що людина залишила на Землі, вимірюється сенс її перебування тут, саме те, чим здатна впливати на людей і по смерті, є її виправданням чи осудом. Світла пам’ять Володимиру Семеновичу і вдячність за все те, що торкнулося серця!
31 січня 2015 року в приміщенні читальної зали бібліотеки було проведено літературний вечір, присвячений річниці з дня народження Володимира Висоцького.
Прихильники В. Висоцького розповідали безліч цікавих моментів із непростого життя та творчості поета, показували низку фотографій, читали вірші. Пам’ять митця виконанням його пісень під гітару вшановували барди університету та запрошені гості.
Виступали: Яцій Олександр, Бошкарьов Петро, Велитченко Володимир, Дишель Олексій та Катерина, Демчуков Анатолій, Замула Вадим, Ілясов Олександр, Коршиков Владлен, Лінкевич Олександр, Маринкін Анатолій, Нікітенко Сергій, Сирота Валер’ян, Черевченко Володимир, Черножук Юрій, Щербакова Тетяна, Щербов Володимир.
Автор статті: Матковська Д. М.
Автор тексту: Гадомська А. А.
Фотограф: Матковська Д. М.
Фотографії В. Висоцького взято з сайтів: novyny.ostriv.in.ua, tv.k26.ru
